59-а Венеційська бієнале очима редакторки Blur
«Найстрашніший сон той, від якого не можна прокинутися», — кажу собі, йдучи Арсеналом. Цього року на основній виставці Венеційської бієнале представлено роботи 213 авторів з 58 країн, об'єднаних темою «Молоко снів». Назва запозичена у дитячої книги письменниці та художниці-сюрреалістки Леонори Каррінгтон, яка кличе читача у простір уяви: там живе герой із крилами замість вух, сеньйор із двома обличчями і хлопчик, який їсть стіни та перетворюється на будинок. Сюр — жива тема у світлі останніх подій.
Новий сезон найстарішої у світі міжнародної художньої виставки фокусується на зображенні тіл та їхніх метаморфоз, зв'язку людини з Землею та відносинах людей і технологій. Арт-форум під кураторством Чечілії Алемані відкрився для публіки 23 квітня і триватиме до 27 листопада 2022 року у двох головних локаціях: Арсеналі та садах Джардіні, де можна відвідати 80 національних павільйонів. Масштабний фестиваль демонструє «капсули часу» з творами ХХ століття та знайомить публіку з новими іменами світу мистецтва — нинішня бієнале стала дебютною для 180 авторів. До того ж вперше за 127-річну історію більшу частину експонентів становлять жінки та ґендерно-неконформні художники. І ця перевага вражаюча — 90%.
FIRELEI BÁEZ, Repubblica Dominicana
Muzidi Calabi Yau Space (or a matter of navigation), 2022
Painting: JACQUELINE HUMPHRIES, USA. Omega:), 2022
Installation: SARA ENRICO, Italy. The Jumpsuit Theme, 2022
TERESA SOLAR, Spain
Tunnel Boring Machine, 2022
Left
Right
За словами кураторки, виставка заснована на численних бесідах з художниками, які відбулись останніми роками:
Питання, що постійно виникають у цих діалогах, мабуть, відображають той історичний момент, коли саме виживання виду перебуває під загрозою, а також резюмують багато інших проблем, що пронизують науку, мистецтво та міфи нашого часу. Як змінюється визначення людини? З чого складається життя і що відрізняє рослину від тварини, людини від не-людини? Які наші обов'язки щодо планети, інших людей та інших форм життя? І як би виглядало життя без нас?
«Молоко снів» задумали в період особливої нестабільності та невизначеності — під час спалаху Covid-19. І поки Чечілія Алемані хотіла «наново зачарувати світ мистецтвом, незважаючи на екологічні та політичні потрясіння», за першим вершником Апокаліпсису прийшов і другий — Війна. Схоже, якийсь час ми ще продовжимо зачаровуватись творчістю «незважаючи на…».
Участь України також відбулася всупереч викликам. Елементи скульптури Павла Макова змогли доставити з Києва, який зазнавав артилерійських обстрілів, а решту проєкту відтворили вже у Венеції. Нагадаю, що український художник представив на виставці «Фонтан виснаження», символізуючий знемогу людства на глобальному рівні — через пандемію, проблеми екології та, звісно, війни. Тим часом, російський національний павільйон порожній: художники відмовилися представляти країну в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Коли головним порядком денним була пандемія і люди навчилися робити ще більше речей онлайн, трапилося багато художніх рефлексій на тему людини-робота.
Сьогодні світ здається докорінно розділеним між технологічним оптимізмом, який обіцяє, що людське тіло можна нескінченно вдосконалювати за допомогою науки, і страхом перед повним захопленням машинами через автоматизацію та штучний інтелект, — зазначає кураторка виставки.
Цими днями роботи, присвячені трансгуманізму, здаються куди іронічнишими: нас так захоплює питання постлюдини, хоча ми досі не навчилися бути людьми. Просуваючись у поліпшенні себе з погляду форми, завмерли на місці з погляду змісту, і кожен новий катаклізм спонукає нас вийти з сонного ступору. Про загрозу екологічної катастрофи, єдності людини та природи, відродження стародавніх традицій також розмірковують учасники бієнале. У національних павільйонах можна побачити і ширший спектр тем, серед них — деколоніальність, постправда, інклюзивність та гра як творче ставлення до світу. Роботи художників відображають потребу в зціленні цивілізації після численних переламів на її тілі.
TETSUMI KUDO, Japan
Flowers from Garden of the Metamorphosis in the Space Capsule, 1968
JADÉ FADOJUTIMI
And that day, she remembered how to purr, 2022
SOLANGE PESSOA, Brazil
Sonhiferas I, 2020
RUTH ASAWA, USA
Left
Right
Мистецтво, як завжди, пропонує опції за вашої готовності: як втекти від реальності, так і вплинути на неї, прокинувшись «у світі, де тільки сни».
Обкладинка: Zhuk (Нармин Исрафилова), Born to Love, 2022. Павільйон Азербайджану.

Працюючи з керамікою, деревом і вовною, митці розповідають світові про нашу культуру

Made on
Tilda